Світських мислителів вода —
Холодна пара, бо від Неба одпада!
Все ж — проти Бога!
ще й огнем не хоче стати,
Ба! — і не може!!
От увесь достаток,
Що принесла донині в голові страда:
Самообдурений адам.
Нема тобі — щоб жити в серці просто,
Не слухать холод — що вогонь сердець
не просить,
А зігріватися Божественним теплом!
Та захолоджені — любов не можуть брати,
Джерело всякого превічного достатку, —
Бога! — більше всього,
що є, буде й було...
Цей невимовний рай
над холодно-багнистим злом.
Та вже й не мають всеогненної молитви!
І малодушні дали згоду в пеклі жити;
Як і не борються — то й Бог не помагає.
Лиш вічно добра Рятівниця всіх спасає,
Де і не буде й не було — одвічно є,
Всім приготовлене,
кого любов весною розів’є.
Там — Милосердная Цариця, Всеблагая...
2003
Рай над зимою
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117081904706
Свидетельство о публикации №117081904706
Рецензии