* * *
Олександру Вороніну, директору «Аероса»,
людині перед Богом, другові — присвячую
Що смокче й забира мене в слова? —
Що полум’я зеленеє підносить?
Це з верху й з дна весни
мені співа
Й мене стриже Отець зеленокосий!
О сонце! як птахи
з лісів дзвенять!
З окілля, що
підносить голо-босих...
І раптом мене в сонці доганя
Раптовий мій Отець-золотоносець
О, що вдяга мене у золоті слова?
Отцеве серце і від сього душу
звільнить.
Права — трава,
праві — кущі
душа жива —
І струми душ, які танцюють в виднокіллі!
І ось вдяга у золоті слова.
02.05.2010
Що смокче й забира мене в слова? Що полум я зелене
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117081904559
Свидетельство о публикации №117081904559
Рецензии