(Мій переклад мого одноіменного вірша з російської мови)
Ах, Донецький мій степ, ковелиним де хвилям привілля,
Та без меж золотисто осяяних нив.
Рік розливи, озерна дзеркалість - в них лілій сузір'я,
Терікони стоять голови не схилив.
Нерухомі, величні, притислі плечима - що гори.
Мовчазні та круті, мов річок береги.
Наче вийшов вже в округ загін знов козачий в дозори,
Захищати Вітчизну від зла, ворогів.
Велетенська, вражаюча постать нападникам каже:
- П'ядь землі захопити - на вдачу не ждіть,
І в степу ворогів неминуча загибель чекає,
Зірка ж волі бо сяє в країні завжди!
Cтеп Донецький
© Copyright: Валентина Щиголева, 2017
Свидетельство о публикации №117081806770
Свидетельство о публикации №117081806770
Рецензии
Замечательное произведение о великой Донецкой степи, Валечка! С уважением и теплотой души, Ольга
Ольга Солодина 2 13.07.2019 17:56 • Заявить о нарушении
Ольга Солодина 2 13.07.2019 17:56 • Заявить о нарушении
Олечка, спасибо, дорогая! Рада, что стихотворение Тебе понравилось!
С теплом
Валентина Щиголева 16.07.2019 16:35 Заявить о нарушении
С теплом
Валентина Щиголева 16.07.2019 16:35 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.