Я не спокійно блукаю, шукаю навколо.
Ті очі що бачу у день і навіть в ночі.
Тобі не здається що то було дуже жорстоко,
А зірки з гори немов тайні на нас глядачі.
То свідки мовчазні, кохання, не здійсненой мрії,
Вони мають барви але жодна з них не спада,
Не дасть часу мить а ні краплі майбутньой надії.
Тобі може ні, а мені те минуле шкода.
Папір на столі, чистий він, нічого не говорить,
А нащо слова? вони відгук минулих часів.
Бути може колись у майбутньому хтось і повторе,
Чолом похитає примара почув щось знайоме у цих голосів.
Я не спок йно блукаю, шукаю навколо
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117081806753
Свидетельство о публикации №117081806753
Рецензии