Кого я стріну на шляху далеком,
Кому розповісти все те що у душі?
Колись-то буде час щоб було все приємно,
Життя розмалювати, де взяти кольори?
Цікаво, день минув, до тебе не прихожу,
Ти, мабуть, вже забув,добраніч самота,
Я кожен час і мить з надією провожу,
До мене не приходе, ні, не віта журба.
Схиляюсь слухом, оком,
Мій спів кудись полинув
Хтось підхопив його, пробач, я забува,
Але всі почуття до тебе не загинуть,
Чи у житті таке, таке колись бува?
Щоб почуття жили на марної надії,
Щоб бачили облича твоє лише у снах,
Ти є, ти дійсно є казкові, добрі мрії,
Твоє ім*я читаю у різних кольорах.
Кого я стр ну на шляху далеком
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117081805612
Свидетельство о публикации №117081805612
Рецензии