Я без тебе зустрів вже четверту весну,
Зустрічаю сам сонечко в полі,
І вночі зустрічаю я зорю ясну,
Де ж ти є,де ж ти є,моя доле?
Як же гірко кохати того хто тебе
Не цінує і навіть не любить,
Може десь в далині хтось крхає тебе,
Обнімає,цілує,голубить…
Тож навіщо було присягатись мені
Що кохала і вірно любила,
Лиш до мене приходиш тепер уві сні
Така люба і ніжна,і мила…
я без тебе зустр в вже четверту весну
© Copyright: Маклай Сердюк, 2017
Свидетельство о публикации №117081506791
Свидетельство о публикации №117081506791
Рецензии
