І не пишеться, і не віриться, і не хочеться... Якось так.
І вина десь на дні лишилося, і розбила бокал... Не фарт!
Не згадається, поломається, і розсиплеться вітром вщент,
Це безсоння тобою грається, наче струнами дирегент.
І погода - не те, щоб зовсім аж... але ж кавовий наркоман!
Ніби стала отим "піддослідним", що виконує чийсь план...
Зранку - дощ, до обіду - сонце, а на вечір - жахлива спека..
Я додому прийшла о восьмій, і одразу ж стемніло в пеклі.
І босоніж квартирою тінь скрадається... Обережно так, жартома!
Подивися ж но! Все вертається! Адже, знов я курю, сама.
Серед ночі бокал спустошиться, розіб'ється іще один... Ну, і біс!
І не пишеться, і не віриться, і не хочеться... Пам'ять скрізь!
11.08.2017
1 не пишеться, 1 не в1риться, 1 не хочеться...
© Copyright: Инна Омут, 2017
Свидетельство о публикации №117081407668
Свидетельство о публикации №117081407668
Рецензии
