До картини Любовi Мiненко - Сiм вiтрiв -
Крізь час узрієш, здалеку і зблизька,
гойдається під сволоком колиска,
над нею, пошептом, пташиний спів.
Замовкнуть сіверко і суховій,
борвій і бриз, самум і вітровище -
ти лиш до татка пригорнися ближче,
падінь і злету вільного намрій.
На північ, південь, захід, схід - в світи,
в розпуття упинаються дороги.
В наплічнику - жадання і тривоги,
та поруч з батьком легко їх нести.
Свидетельство о публикации №117081308040
Попова Наталия Борисовна 20.08.2017 22:39 Заявить о нарушении
Вера Свистун 21.08.2017 07:10 Заявить о нарушении