Місяць на небі пісню співає,
Смуток дощем мій розвиває.
Ніч чорну ковдру вмить надягає,
Місто неначе знов оживає.
Хочу забути, хочу сказати...
День обриває до щастя канати.
Звикла душею я обирати,
Втомилася я знаходити втрати.
Вірші мої наповнені сумом.
Брехня вбиває електрострумом.
Як на долоні, відкрита максимумом...
Але не вірять... Заглушена шумом...
Непочута
© Copyright: Лиса 25, 2017
Свидетельство о публикации №117081109727
Свидетельство о публикации №117081109727
Рецензии