Дивнi галактики

Чи можна я буду твоєю ніжною?
Рожевим смерканням твоїх дивних галактик.
Твоєю геніальною, твоєю розбіжною,
Жорстокою зброєю твоїх стратегій і тактик.

Чи можна я буду твоєю ранковою?
Травневим променем сонця з фіранки.
Цукрово-медовою і вершковою
Цілувала би трепетно кожного ранку.

Чи можна я буду твоєю тихою?
Твоєю печальною лірикою, твоєю пейзажною прозою.
Ледь чутною від подиху вітру віхою,
Твоїм порятунком й головною загрозою.

Чи можна я буду твоєю залежною?
Як пташка у клітці жила б в твоїх скронях.
Дрібною,крихкою, лиш тобі належною
Я б ніжилась крилами в теплих долонях.

Чи можна я буду твоєю розкішною?
Смарагдовим сяйвом твоїх очей.
Ошатною,нарядною і трошечки грішною,
Як і всі інші семи мільярдів людей.

Як закінчиться день —

...я буду твоїм мерехтінням.
Розіб'юсь і стану тіла твого клітиною,
Розп'ятим маревом твого сну та видіння.
Твоєю наївною малою дитиною.

Як прийде війна —

...я буду твоєю мирною,
Твоїм тілом стражденним закривавленим ранами.
Єдиною,вірною і надійною
Лікую всю муку вустами коханими.

Як наступить печаль —

...я буду твоєю втішною
Останнім листком за твоїм вікном;
Простою,відкритою...напевне,і смішною.
Твоїм мимовільним затуманеним сном.

Людина людиною буває невиліковною.

...і зморене серце хтось стиснув кайданами,
Що більше не сяє у дивних галактиках....
Воно вкрите глибокими синіми шрамами
Жорстокої зброї в стратегіях й тактиках.