Ти в пеклі побула зі мною,
тепер забудь сюди дорогу.
Хай Гетсиманський сад стіною
закриє стежку до порогу.
Він пропускає лише тих,
хто вірне серце зберігає.
Удавані любов і сміх
мене віднині не торкають.
Повірив я тобі, а ти
кохання вибила опору.
Воно дозволило зійти,
тобі на недосяжну гору.
Хай буде так, аніж ніяк,
любов від віку не залежить.
Можливо то лиш долі знак,
та це мене вже не бентежить.
10.08.2017
Забудь
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117081000572
Свидетельство о публикации №117081000572
Рецензии