- Привезіть мені півника, мамо.
Я слухняною буду завжди...
Півстоліття матуся не з нами.
Та й гостинці давно вже не ті.
Але память - як перли в намисті,
наче сонце в ранковій імлі.
Ось одна - як ти їздила в місто,
як на тебе чекали малі.
Ні тепла у хатині, ні їжі
після тої страшної війни.
Але з нами була така ніжна
наша мама. На неї вві сні
я чекаю, коли мені скрутно.
І приходить до мене завжди.
І мені в невідоме майбутнє
вже не страшно, не сумно іти.
Лине погляд з надією вгору -
на землі ж бо матусі нема.
Але знаю - душа її поряд.
Значить я у житті не сама.
2013/09/08
Ти зi мною...
© Copyright: Strega, 2017
Свидетельство о публикации №117081003721
Свидетельство о публикации №117081003721
Рецензии