Якби частіше ти приходив в мої сни,
Раніше сонця йшла би я до ліжка.
Заснула б ,мабуть, до вишневої весни,
Скрутившись у клубочок як пухнаста біла кішка.
Коли розтане ніч в руках як шоколадна плитка,
І догорить остання зірка в небі на світанку,
Тоді вже й місяць відцвіте ,немов осіння квітка,
А ти цілуй мене безперестанку.
Коли навколо все просякнеться імлою,
Як сонце згасне й гріти перестане,
Хоч сім хвилин побудь поруч зі мною.
Приспи мене так солодко вустами.
Нехай пастельний день жевріє у кутку кімнати,
І навіть більше хай не буде на Землі весни.
Нехай птахи всі ладні будуть промовчати,
Лише частіше ти приходь у мої сни.
Пухнаста бiла кiшка
© Copyright: Нина Грацци, 2017
Свидетельство о публикации №117081010653
Свидетельство о публикации №117081010653
Рецензии