Шукати серед ночi олiвець... Соловей Заочник
Оригінал:
Шукати серед ночі олівець
і клаптик недоторканий паперу,
а вірші, часом, – знову нанівець...
Згадати риму майже вже померлу,
і, помацки, ну майже навмання,
писати щось під світлом мерехтливим
від кволого невдахи-ліхтаря,
що світить двом метеликам грайливим...
Писати ранок і "цвірінь" з кущів,
сполохані зірки і прохолоду,
слова хапаються за лист мерщій –
настане день і знов пірнуть у воду –
Дніпра, що ніжно острів обійма
прозорою блакитністю стрімкою...
Усі турботи топляться – нема! –
величчям обдаровує і коїть
таку без каламуті благодать
серед несталого безладдя світу...
Течуть думки до Бога, як вода,
і хортицький гуляє вільний вітер...
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Искать пропавший карандаш в ночи
и листик неисписанный желанный –
а о стихах тем временем молчи…
И рифму вспомнить: словно бездыханна
уже…наощупь, будто и не зря,
писать в неверных света переливах
от слабого бедняги-фонаря
что светит паре мотыльков игривых…
Писать и утро, и «цвиринь» с кустов,
созвездья, потревоженные с ходу,
за лист цепляться каждый звук готов –
настанет день – и снова прыгнет в воду –
Днепра, что нежно остров приобнял
прозрачною голубоватой дымкой…
в заботах призатоплен, как пропал,
величьем одаряет невидимкой
такую вне сомненья благодать
привносит он в смятение земное...
Текут все мысли к Богу, как вода,
и ветер с Хортицы наполнен тишиною...
Свидетельство о публикации №117080709401
Маргарита Метелецкая 08.08.2017 19:52 Заявить о нарушении