Втрачу скорботу i вiру

Втрачу скорботу і віру
серед шматків від зірок,
лише сни в колисці вітру,
навік священний рок.

Потім гляну я в Небеса, —
як все прекрасні чудеса!
Знову повірю, немов
лісовим волхвом я і сам
був давно. Чаклун, вимов

свою молитву праотцям,
тим щиросердним всяк творцям,
осені навіть порох
одиноким — темним мерцям,
цим не даючи порух.

Втрачу я вікову віру,
замовкнуть зірки руді,
зникнуть бідних сповіді,
обірвуться життів ліри.

Перевод.

Потеряю скорбь и веру
среди ошмётков от звёзд,
лишь сны в колыбели ветра
и навек священный рок.

Позже, взгляну на Небеса, —
сколь все прекрасны чудеса!
Опять поверю, словно
лесным был волхвом я сам
давно. Колдун, восславь ты

чудну молитву праотцам,
тем чистосердечным творцам,
озари даже порох
мглы одиноким мертвецам,
не давая движение.

Потеряю век и веру,
умолкнут красны звёзды,
исчезнут мольбы бедных,
оборвутся жизней лиры.

Гончаров А.С.
2017