Фрагмент...
Кохання гідна – безумовно…
Віддасть усе, останній цент,
Щоб поряд бути знову й знову…
Чому? Бо збуджує в думках,
Бо є фантазії потоки…
Коли пульсує серце-кат,
Його пронизує, мов током…
Набридне? Ні! Таких жінок
Кохають вічно і без тями…
Не зайвий той наступний крок,
Який наближує до храму…
Недосконала…що ж… і він
Не до ікони йде молитись…
А хоче чути дивний дзвін
Душі, хоч прагне Афродіти…
Її невизначеність – мрій
Безмежжя, простір для малюнку,
Де рухи тіла не німі,
А різні фарби, як цілунки…
І незавершена, тому
Ще є над чим творити «Богу»,
Та, врешті, стрибнути в пітьму
Від чаклування до знемоги.
І там, блукаючи, знайти
Себе самого без любові…
Плести казки на самоті
Про теплі очі волошкові…
(30.07.17)
ПЕРЕВОДЧИК)):
Ни то, ни се ... какой-то фрагмент ...
Любви достойная - безусловно ...
Отдаст все, последний цент,
Чтобы рядом быть снова и снова ...
Почему? Потому что возбуждает в мыслях,
Потому что есть фантазии потоки ...
Когда пульсирует сердце-палач,
Его пронизывает, как током ...
Надоест? Нет! таких женщин
Любят вечно и без сознания ...
Не лишний тот следующий шаг,
Который приближает к храму ...
Несовершенная ... что ж ... и он
Не к иконе идет молиться ...
А хочет слышать дивный звон
Души, хотя желает Афродиту ...
Ее неопределенность - мечты
Бесконечность, пространство для рисунка,
Где движения тела не немые,
А различные краски, как поцелуи ...
И незевершённая, поэтому
Еще есть над чем творить «Богу»,
И, наконец, прыгнуть в темноту
От колдовства до изнеможения.
И там, блуждая, найти
Себя самого без любви ...
Плести сказки в одиночестве
О теплых глазах васильковых ...
Свидетельство о публикации №117080704164
Классно, Леночка!
С улыбкой. Ирина
Ирина Никифорова 10.08.2017 18:09 Заявить о нарушении