З тобою стрiлась увi снi
Прекрасному і так раптово,
Все пояснити не знесу –
Огорнутий у правду спогад.
Тебе не знала я по вік,
Як поглядом мене торкнувся,
Не відчувала вже межі,
І розплелася коса руса.
І до світання вечори
По вулицях, алеях парку,
Мені шкода ставало палко,
Що зустрічались на зорі.
Скінчився час диких чудес,
І треба зразу повертати,
Я не посилила прощатись,
Коли мій сон безслідно щез.
06.08.17.
Свидетельство о публикации №117080609117