морем...

Дмитрий Бардок
Так тихо - тихо. Мій душевний зов
і очі жадібно вглядаються в безодню,
закохуюся в тебе знов і знов-
я був в тобі і я в тобі сьогодні!
Ми всі таки маленькі і слабкі,
я засинаю, але ти розбудиш,
життя бурхливе і дає взнаки -
а ти було в мені і завжди будеш!
Летять роки і нас розчинить час,
усе мине,-завжди собі говорим.
Бажання жити- в кожному із нас,
коли прийде мій день-я стану Морем...


© Copyright: Дмитрий Бардок, 2017
Свидетельство о публикации №117080605042
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Дмитрий Бардок
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Дмитрий Бардок