Мои вирши
Ви народилися в душі,
Гіркою долею сповиті
Мої супутники — вірші.
Були ви довго в небутті,
Проспали весну, літню пору,
Нелегко вам в кінці путі
Долати цю високу гору.
Мої вірші недолік мають —
В них мало радості земної,
У них, на жаль, переважають
Відтінки осені хмурної.
Коли життя іскра проснулась,
Що тільки тліла до сих пір,
До мене рима доторкнулась
Та й попросилась на папір.
І зарясніли на папері
Сумні, несміливі рядки,
Відкрилися забуті двері,
Мого дитинства сторінки......
А.Костенко. Украина. Рубаный Мост.
Свидетельство о публикации №117080508928