Седой. Иван Коваленко

Сивий

Сивий іде чоловік,
Сивий, зовсім білий.
Горне волосся набік
Вітер несмілий.

Сивий, куди ти несеш
Тугу свою і втому?
Мабуть, зараз ідеш
Ти не додому.

Болі і радощі стер,
Думи несеш старечі...
Що ж тобі давить тепер
На твої плечі?

Сивий іде чоловік,
Голову нижче схиляє,
Вітер від нього втік,
Знов доганяє.

Сивий, які діла
Ти після себе лишаєш?
Все, що земля дала,
Ти покидаєш.

Ти ж бо від себе не втік?
Відповідь дай правдиву.
Сивий іде чоловік,
Зовсім сивий...
-----------------------------------
«Седой» И.Е.Коваленко

Человек идёт седой.
Волос вовсе белый
Треплет ветер молодой,
Робкий и несмелый.

О, куда же ты несёшь
Грусть свою, кому?
Видно, далеко идёшь,
Будешь не в дому.

Боль и радость свою стер,
Приобрёл седины…
Что гнетёт тебя теперь,
Что пригнуло спину?

Человек идёт седой,
Голову склоня.
Ветер мчится над водой,
Хочет догонять.

Расскажи, что за дела,
Старый, оставляешь?
Всё, что мать-земля дала,
Нынче покидаешь.

Ты остался лишь с бедой –
Разве это дело?
Человек идёт седой,
Весь седой и белый…

(05.08.2017)