Читаю поезiю Лiни
Із вдячністю шлю їй укліни .
Мені б хоч на кігтичок вільних
І слів,та і образів дивних,
Пручаючись битись з собою.
Я в вічнім собою двобої.
Караюсь,картаюсь і плачу,
І мружусь,жадаю побачить,
Пробачить усіх і збагнути,
Як в душах позбутись отрути.
Щоб словом змогти лікувати-
Не плакати, а - заспівати.
Свидетельство о публикации №117080407969
Із вдячністю шлю їй укліни.(так рима потребує...)
Мені б хоч на кігтичок вільних
Як слів, так і образів дивних (ритм, Віро!..)
Пручаючись битись з собою.
Я в вічнім собою двобої.("!!!!)
Караюсь,картаюсь і плачу,(!!!!! - гарний рядок!))
І мружусь,жадаю побачить,
Пробачить усіх і збагнути,
Як в душах позбутись отрути.(!!!!!...)
Щоб словом змогти лікувати-("!!!!!)
Дякую за цей вірш, Віро!
(може, навіть перекладу...)
З ніжною повагою,
я
Светлана Груздева 08.05.2018 23:12 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 08.05.2018 14:48 Заявить о нарушении
Ніжно,
я
Светлана Груздева 08.05.2018 23:12 Заявить о нарушении