памяти Даши Барташук
Чому за вітром полетіла ти?
Згубила посмішку і погляд відібрала.
Чому між хмар сховалась назавжди
І не пробачила,"Добраніч" не сказала?
Чому не в змозі я тебе забуть?
Чарівний абрис твій і сміх дівочий,
Чумацьким шляхом сплетену косу
Та мерехтливі зорі-ясні очі.
Не за горами вже зима.
Сторожа-вітер брами зачиняє.
Блукає олень лісом і зника.
Калина змерзла опадає,
А ти у марево пішла і не спинить...
В деревах сніг метеликом кружляє,
На згадку білу стрічку залишає,
Що у косі твоїй була в останню мить...
04.08.2017 г.
Чому?
© Copyright: Наталья Витязь, 2017
Свидетельство о публикации №117080406675
Свидетельство о публикации №117080406675
Рецензии
