Вийду у поле, гляну на небо –
Серце від щастя наче співа,
Більше нічого майже не треба,
Тільки б лунала пісня жива.
Наче струмочок ллється із серця
І наповняє землю теплом,
Понад жнивами перепел в’ється,
Мариться мрія як перед сном.
Подихом щастя зітхає повітря,
Очі чарує земна акварель,
Сяє під сонцем яскрава палітра,
Ніч переймає блакитну пастель.
Місяць лукаво всміхається з неба,
Зіроньки наче коханці тремтять,
Всі мої думи тільки про тебе,
Тільки до тебе мов птахи летять.
О, моя радість, о, моє щастя, -
Єдність природи і єдність душі,
Не заважають ніякі напасті
І не затьмарюють очі дощі.
Все я приймаю – радість і горе
Не цій прекрасній блакитній землі,
Не викликають сумління докорів
Ні почуття ані думи сумні.
Гармонiя
© Copyright: Анатолий Рычагов, 2017
Свидетельство о публикации №117080404698
Свидетельство о публикации №117080404698
Рецензии