Пташка

Кожного разу, коли ти далеко,
Я уявляю, що ти, як лелека,
Вільно літаєш у небесах.
Кожного разу, коли ти є близько,
Я уявляю, що ти, ніби плиска,
Від мене бігаєш у двох кроках.

Моя ти птиця,
Моя синиця,
Моя зіниця,
Яку берегу.
Я не шукаю
Чарівні лиця,
Але сліди
На піску і снігу.

Чи ти прийдеш,
Чи ти знайдеш?
Знайди мене в цьому світі без світла,
Я саме так тоді знайду тебе ж.

Хочеш, для тебе я запалю зорі,
Ті, що на небі, і ті, що у морі:
Най вони світять у твоїх очах.
Кожного разу, коли ти зі мною,
Я не тримаюсь любов'ю земною
І стаю вільним, як в небі птах.

Щодня, щоночі
Ти поруч зі мною.
Моя лебідка,
У світі одна.
Будеш ти ластівкою
Чи весною –
В один ковток
Тебе вип'ю до дна.

Чи ти прийдеш,
Чи ти знайдеш?
Знайди мене в цьому світі без світла,
Я саме так тоді знайду тебе ж.

Як я колись не помітив,
Що ти є краще за всіх?
Як я колись не помітив?
Краще за всіх, краще за всіх...

Кожного разу, коли ти далеко,
Я уявляю, що ти, як лелека,
З висоти бачиш весь білий світ.
І хоча ти, як колібрі, маленька,
В голосі твоєму сила усенька –
З заходу він розіллється на схід.

Най інші кажуть,
Що це "неважно",
Як не відважно,
А не до снаги.
Знатиму я
Все одно, що ти любиш.
Знатиму я,
Що ти будеш завжди.

Чи ти прийдеш,
Чи ти знайдеш?
Знайди мене в цьому світі без світла,
Я саме так тоді знайду тебе ж.