Подих вiтру
Серцю дарує наснагу.
Вітряний подих, мов напій,
Що угамовує спрагу.
Вітер в обіймах стискає –
З грудей вистрибує серце…
Сни у повітрі ховає,
Людям дарує по жменьці.
Подув з’явився бажаний,
Серце морське виринає,
В темряві блиснули хвилі –
Так його голос лунає.
Тільки не чутна ця мова,
Бо і вуста не існують,
Мову його тільки море,
Тільки закохані чують.
2.04.1997
Свидетельство о публикации №117080100573