Запечалилось лiто...
Запечалилось літо барвінкове,
Чом цей час сам себе обганя –
Шиє осінь в гаях павутинками
Для дерев золотаве вбрання.
На світанку з холодними росами
Я лелію не пройдену путь.
Десь вже плачуть дощі над покосами.
Скоро осінь, бо айстри цвітуть.
У рожевім, у білім, в ліловому
Я веселку побачу ясну
І у літі своїм барвінковому
Залишаюсь чекати весну.
© Copyright: Наталья Бидненко, 2017
Свидетельство о публикации №117073008266
Свидетельство о публикации №117073008266
Рецензии