Сховаеться сонце в туманному полi
Над мiстом засяе вечiрня зоря
Душа диким птахом закрита в неволi
Без тебе не мила квiтуча весна.
Без тебе те сонце чорнiе крiзь прут
I лiто немовби холодна зима
Без тебе в душi мойiй вiчний Сургут
Без тебе на серцi завжди Колима.
А будучi птахом ,я б всеж полетiв
Пiднявся б над мiстом не тiльки в думках
I не питай,де б я взяв стiльки сил
Щоб бути з тобою не тiльки лиш в снах.
-2017-
***
© Copyright: Археолог Твоих Глаз, 2017
Свидетельство о публикации №117073007678
Свидетельство о публикации №117073007678
Рецензии