Доля

   
Колись нас доля розвела,
Чому розводить знову
І навіть шансу не дала,
Продовжити розмову.
Щоб ми були лише удвох,
Відсутні перехожі,
А поміж нами тільки Бог
Бо ми з тобою схожі.

Була любов, була весна
І був на серці спокій,
Чому залишилась одна,
Ти також одинокий.
Ми дуже схожі у віршах,
Та у житті самотні,
Болить у кожного душа,
Розлучені сьогодні.

Душа палає у вогні
Та є дорослі діти,
Такі обставини складні,
Їх нікуди подіти.
Летять у вирій журавлі,
В літах панує осінь,
А ми самотні на землі,
Нема прозріння й досі
   


Рецензии
Великолепно, Виктор!
Очень грустно, но как мелодично...
Радости и добра! С уважением!

Людмила Гусева 3   01.08.2017 09:59     Заявить о нарушении