Мiсце на подих

             У співавторстві з Валентиною Самбор

Здається, на подих немає й місця,
Бо сповнена вщерть тобою,
Поближчали разом і зорі, і місяць
З тобою, такою малою,
Тендітно-ніжною, кумедною часом,
Ріднесенькою до нестями,
До щему в серці й зворушення разом,
Коштовністю в татка й мами
І центром Всесвіту для бабусі -
Суцільний побожний подив,
В якому, напевно, вже й не спинюся...
Де ж взяти місце на подих?

                м. Донецьк, 28.07.2017


Рецензии
Дуже зворушливий вірш, Вікторія, дуже. Найгарніший вірш про тих, хто нам найдорожчий, найближчий до серця. Щастя і миру Вам і Вашій сім'ї та онукі. З повагою

Татьяна Силенко   13.08.2017 02:58     Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам, Тетяно, за високу оцінку та душевні побажання найнеобхіднішого й найціннішого для нас!
Навзаєм! Нехай усі Ваші дні будуть тільки мирними та щасливими!

Виктория Барановская   13.08.2017 05:42   Заявить о нарушении