Життя - то гра, а люди в нім - актори...
Хтось блазень вічний, хтось - тиран.
У долі є для кожного з нас ролі -
І миготить сюжетами життя екран.
Ми граємо. Хто профі, хто аматор -
Зриваєм оплиски чи осуд мовчазний.
Обравши свій (або не свій!) театр -
Акторствуємо весь наш шлях земний.
Буває, втомлює ця вічна сцена -
І вабить кріслом напівтемний зал...
Натомість лабіринт новий шалено
В житті будуємо, неначе той Дедал.
А часом, так кортить зірвати маски,
Щоб щиро, геть без шкіри все було!..
Та міцно нас тримають ролі-паски,
І з машкарою геть зрослось чоло...
Життя - то гра
© Copyright: Петренко Ольга, 2017
Свидетельство о публикации №117072909873
Свидетельство о публикации №117072909873
Рецензии