Обіцялася сорока, що при владі чин взяла,
Що вона найкраща в світі і розумна голова,
Що життя настане краще, що вона зробить усе,
буде легше, буде гарно і так далі, та про все.
А тим часом, все що поряд, все що гарне і блищить,
що в житті її прикрасить у гніздечко носить в дім.
Стрекотіла, все літала та й повірила сама,
В неї хата повна хламу і вона тут головна!
Та не довго політала, її гнали всі пташки
піря все її поскубли і не слухали її!
Тій сороці це наука: не повага від пташок,
Обіцяй собі, не іншим, не кради і буде толк.
А якщо по правді в байці: хто сороку ту не зна?!
Тож не вірте обіцянкам, тим сорокам, що літа!
Сорока
© Copyright: Васютович -Большакова Валентина, 2017
Свидетельство о публикации №117072904049
Свидетельство о публикации №117072904049
Рецензии
А ведь верят. И неоднократно "наступая на те же грабли", верить не перестают. Вот парадокс!
Мудро, Валюша!Понравилась Ваша басня!
С самыми добрыми пожеланиями, Лора
Лора Лета 19.10.2017 13:21 • Заявить о нарушении
Мудро, Валюша!Понравилась Ваша басня!
С самыми добрыми пожеланиями, Лора
Лора Лета 19.10.2017 13:21 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.