поетесi

гадаю має сенс дарувати вірш лише коли він обпікає пальці
потім сенс вірша зникає
він холоне як і почуття що його створило
вірші покинуті напризволяще діти
що тиняються від серця до серця щоб поставити підпис на бланку підтвердження батьківства
наші вірші ніколи нас не впізнають коли зустрінуться з нами очима
вони втечуть від нас як від найстрашнішого лиха


Рецензии
Ну не знаю, в мене геть інші стосунки зі своїми віршами.
Але мо' вони розділяють Ваше бачення. Дивно. Мої вірші можуть думать Вашими думками?
В чомусь Ви беззаперечно праві. ...покинуті напризволяще діти... щось в тому є.
Рада знайомству. Ви цікаве пишете. Мініатюри? Чи як назвать? з віршами то мені не асоціюється, та до чого тут я...
З осіннім привітом,

Ева Сокол 2   18.09.2017 23:32     Заявить о нарушении
Не переймайтесь, Ево, моїми думками думають не лише Ваші вірші ;)
Часом написане різними авторами мені здається настільки схожим, що, взагалі, виникає питання для чого писати особисто мені :)
Пишу я щось на кшталт vers libre.
Дякую, що завітали.
Ваше імя з цим твердим е викликає якісь романтичні бродіння у голові
Е В А

Олись Лапковский   19.09.2017 12:31   Заявить о нарушении
Це псевдонім)

Ева Сокол 2   19.09.2017 14:15   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.