Полем, що вистигло золотом, -
Серпень – серпами й серпанками –
Вмитими росами ранками ,
І надвечір’ями в сполохах.
Небом, глибоким від повності,
Садом, щасливо звагітнілим,
Серпень надіями світлими
Пише фінал в літній повісті.
Скрипка тривоги мінорами
З-за виднокола десь, здалеку, -
Осені карі мигдалики
Вже з серпантинів між горами.
Серпень – дощами печальними –
В вирій крилатими роками –
Нотами щемно-високими -
Літечка днями прощальними.
Серпневе
© Copyright: Тонина Аг, 2017
Свидетельство о публикации №117072805010
Свидетельство о публикации №117072805010
Рецензии