* * *
Скоріше віщував бадьорість стих,
Скоріш тоді ішла свята молитва —
І відкладалася найжахливіша битва
За все святая із святих.
Я богомислієм іду в стинах мирського;
Стинаюсь усіма; люблю в миру;
Скоріш душа чиясь зійде до Бога,
Лишивши мислі сатанинську гру.
Я думаю про Тебе, Христе.
Ото — сліди на світі, як на воску.
Твердь Богомислія не має лиску.
Шкарубкуватості аж так рябіють просто.
1997
***
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072804155
Свидетельство о публикации №117072804155
Рецензии