Четвертинка
Наш світ від'єднали від Нього...
Навіть тіні стежини нема відтепер,
а не те, що дороги...
Я живий, але вмер.
..........
І біжу...
І лежу...
І сміюся невпинно
над букетом своіх відображень в імлі...
Я не дав би ім сина
за життя на Землі.
..........
Понад обрій злетів, щоб нарешті торкнутись
охолоджених духом невічного криг...
Я хотів повернутись,
але просто не зміг.
..........
І нехай відпустив...
І у тих закапелках
хтось незнаний мою підсвідомість знайде...
На липневих веселках
є і я де-не-де..:)
Свидетельство о публикации №117072802188