Поема височин

                Матері Божій, вчуваючи умовність
                у відмінностях всяких епох,
                в Успіння присвячується

1

Чай
зелений
п’ю з шматочком
лимона:
фонтан випуска —
це як кит
і хитаються вікна
мого
вагону
в лимоні час — навпаки

Вважаю і я підсвічений
Троном
вважаю я теж
безборонний
так що
як в мені Данте
Пушкіна пустять на п’ятаки
пропущено в поїзд якогось педанта
всі плавають блаженно
під стелею
коли я нестерпно гіркий!

2

Укріплення Бога — свобода
від стін всесяйних
згода
і води
і води
й Христос в народах

Й повзуть до стін — невроднії
пливуть до стін навроді
кріплення сил — свободі
а тонко
на самім споді
то — й що тоді?
Бог у вагомостях? Годі
вагомість — незменшення сил


3

Сливи поезії — перенесення
вітру в організмі
змін!
Що з вами буде?
по найменшім знесенні
рахуйте самі
Жовті вітри привнесені
горам, й відповідь ламі:
що вірусом компу
зламана
мабуть загине лама
що в знесенні ще в накресленні

4

Зависають в небі хмари
зависають в небі хмари
зависають хмари —
бо ти в ударі

Сонце сонць
тонко
тонко
тон
ко
ко-тон
парус в хмарі!

І ти підпираєш хмари
і ти в лоні їхнім ударний
ти родиш
грім нелукавий —
хмарі
і покотом травця —
й заплави

5

Дидактики супні, смілі,
де ви прозрієте?
Практики
практики
практики
одні в ділі практики —
зрілі.
Правда? З-за рала рекнути.
Стан польовий на Поділлі.
Один Бог і ти — практика:
смілі
Спас кинув гляд —
на речника

6

Пори прогріті світу
гори привітні
вітру!
Солод на долах витру
полотнища крил — просвітові
довго літатимеш, вітре,
над білим над світом?
Серце моє хапайте
під зойк прилетілий
                чайки
Бога співайте
кайти, кайтесь
сміличі ви надзвичайні

7

Прізвище Ваше? у хмарах
воля ваша — не кара
сядуть
сядуть
прихмарені
приземляться — не на картах
тихо полощуться на спідбарі*;
що кого варте!

Хмартесь
хмартесь
ні хмартесь
десь в загорожах свині
і як для церкви — дині.
Граєтесь? Грайтесь
грається
вітер
і шлейф господині!
Ви смугасті нині…

8

Любов пригладить
голку вертикалі
цілуйтесь, захід й схід,
живу ще далі
цілуйтесь, захід, схід, поки я далі
а заходу ще губи
                музикальні…
Він Спас
на Троні
губи безборонні
а в Еос є ключиці —
знов рожеві
і Сам пускає солод, солод гронний!
І розполіскує сю білозубість
Сам по дневі!
То ви, бува, не полудневі?


Хто вставить вилиці —
полудню
нестись в шпиці?
Возопіють і літургію пізні птиці
цілуйтесь, захід й схід,
й живемо далі?
Дам скирді заходу
я зуби музикальнії!

9

І похоронять їх
без музики —
у самій Музиці!..
Ви самі витягнетесь в струнку
Ви сили витягнете в струнку!
І до цілунку
й до цілунку що в Небі
ви бігтимете
ви прибіжите
мов той бегеба
прибіг як потопаючий
на «Станцію рятунку» —
не цілком знаючи
що вже врятований на те!

10

І грає звук, як Бог каденція
не титулярники мохнаті
тому то в музиці
зітхання напохваті
А те що в музиці свобода напохваті
sic,
Excellence
йдуть спати
та тобі тихо видихати…
А що є в музиці зітхання
насторожі
й ті гостровухії
створіння явно Божії
прогладжені;
і в часу в упокорі.

То лиш — що возродиться
в Бозі Корінь!!

28.08.2012,
Успіння.

* ручка керування апаратом літальним