* * *
Як буть в незвичному —
в невидимому — світі,
То цей світ — видимий —
груба ілюзія,
базіка і зима...
Хвалити Бога,
в тім — є серцем розігрітим,
є теплота, єсть мир —
снігів нема;
нема
де це — відділення, тюрма!
Тут — душі закоцюрблі,
й слів катма.
А з ними в серці враз
джерельця похапали б —
і гейзерами — й огнедишучими
стали —
...опали б, бо без Сонця-Слова —
все зима:
для них що добровільно звикли бути
тут — а туди — хоч би не прозирнути...
От й дибають — холодним серцем
Марфи, і Марти, і Мартохи,
згорбачені, бо серцем не красиві!
Боже, прости, я відволікся
трохи
серцем від Твого Сонця-Сина...
2003
Як буть в незвичному в невидимому...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072704520
Свидетельство о публикации №117072704520
Рецензии