Покірне телятко з двох вим’їв ссе:
Аж по вінця налляла Троянда
мене, до зупину,
А з душі — як сонця,
видно Бог напоїв скотину, —
Повнота неба дивно когось напасе!
Повнота є в мені,
тож не кава-гляссе,
Я без Тебе у серці не зміг би
вже й бути!
Я люблю! — Повноти в нелюбові
не можу почути! —
А вмістила Ти — С о н ц е
от мене
аж трясе.
2003
Пок рне телятко з двох вим в ссе...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072704503
Свидетельство о публикации №117072704503
Рецензии