Ти бач! на землі це почує
не кожен,
А тільки високо літаючі —
серцем співаючі:
Там душа сподівається тільки
на милість Божу,
Ні на що вже земнеє не покладаючись.
От коли так настане: нічого й нікого,
Тільки щемнеє передчуття благостині,
Ніби маму душа хай покличе
так Бога,
Яко той «єсть поюще», Йому вопіюще
в пустині.
2003
Писання правди
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072704476
Свидетельство о публикации №117072704476
Рецензии