118-й

      «118-й»
       Поема

1

118-й! — Псалом —
Сонце — і вечір на колінах
так благально!
а інші ще летять
діяльні
болідами — летять
діяльні...

Завітайте!
нанипайтесь,
дорогії гості...
Кості
кості
кості
кості
і я рентген при чуді —
що ні одна поламана
не буде

Чи то прилично —
я і Бах
спускаєм Божу волю
на горбах

ворушаться
ями-утроби
золоті ми
і нічого ми не робим

2

я — Шевчук
недаремно і шию
перешийки
колись непідйомні Босфори —
Дух Небес прошиває простори —
і став відчувати просфори; —
так скоро...

Дух Небес
в незліченну глибінь
закликає
піднімусь
за Китаєм

а я —все!
а я ваш?
то лупцюйте лаваш
а я все! обнімайте Балхаш —
і натще —
обнімаю просфори

Хто надітий
на голод любові —
все Море!
окурюємо?
Говорим!!

3

я бо в нормі!
а жона мені
гладить
велику форму
гладить біло-велику форму
а
я — аркуша.
І повторюєм. —
Парус білий зліта —
й світ наповнює!

та і та
душа
та і та — виліта
над літами — літа
приліта —
натщесерце

Ось така висота!
Ось — та
висота!!
Де й дух
упокорений.

Бо
став
відчувати простори...

І летить душа
Духом наповнена!
Не лежи, парусе!
Ти ж не з тих!
В перетворення!!!

4

Лети
понад пісками безлюбов’я!
Наповнюй світ
наповнюй
і наповнюй!
Душа
щоб і запахла —
й трепетала!
Бо й світ в напруженнях!
Мій Боже,
Повелителю і Друже!
Як трепетний 118-й Псалом:
й душа злітала.
Душа
пред Богом заридала!
Так Сонце над пісками-злом.
Любові —
зрадництво і ніч
є тлом!

Всім! не лишиться більш задух!
вами очиться
більш недоля
а все ж у мені — дух
Христос і совість
й воля!!

й Доля.

27.03.2014