Impromptu
Коли цвіте nicotiana**
і ніби світить із туману,
неначе спалена звізда,
від пристрасті таємної бліда,
і все стає тоді в останній п’яді
покірне загадковій владі.
І якщо ви тоді удвох із ним,
і біля вас сіяють очі
вогнем утаємниченим палким,
як відблиск зоряної ночі,
І голос милий вам звучить,
неначе в тиші дзюркотить
струмок чарівного фонтану,
біжіть від цих духмяних чар,
вони запалять у душі пожар,
коли цвіте nicotiana.
Коли цвіте nicotiana,
Все, все тоді - сповна обману,
Як затишшя фатальне неживе,
невідворотна ночі тиша,
коли мовчання зберігає гробове
підступна хвиля найстрашніша.
Ось-ось нахлине звуків рій,
і стрепенеться думка, ніби птиця,
і спалахне у темряві серпанок мрій
і в тьмавих спогадах - зірниця,
неначе раптом невідомий друг
вам сторінки кладе до рук
давно уже забутого роману, -
якщо вам супокій дорожчий всіх розлук,
нізащо не торкайтеся омани,
коли цвіте nicotiana.
- Леся Українка
(єдиний вірш, написаний російською мовою)
- * - експромт, імпровізація;
- ** - нікотиана, нікоціяна - біла квітка, рослина тютюнових, сімейства пасльонових, розкривається уночі, має специфічний запах, так звана – «королева ночі» або «квітка сновидінь»
https://www.youtube.com/watch?v=9fyoomzcZ9o -
Свидетельство о публикации №117072701875