* * *
І перестане ж весною стріляти!
очі троянд — то у очі каміння
очі кущів — спілі долі налляті
яйця в кущах обліняться…
у іншому зрінні!
Йде що таке як тінь перекосу
в пульсі весни недоторканна
скрипка мовчань! Пил каравану.
Гриф попід носом…
Та й від тополь всюдисуще насіння!
І квіти і міти:
мовчки — здивоване зріння.
Ще як від Бога — і квіти
і міти
і міти і
міти
і — благословилося літо!
27.05.2009
перестане ж весною стр ляти!..
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072605123
Свидетельство о публикации №117072605123
Рецензии