Долу лиш льоди збирав!..
Людмилоньці
Долу — лиш льоди збирав!
Гофрив
ігри я —
Ти висока як гора.
Як релігія.
І недремно лиш літав!
Знаєш, Ігор я...
Вільно я тебе кохав
Бо ти — Фрігія!
Й на кордонах — сто застав!
Акронігія*!!
Бо цілюща як кристал,
вся — релігія...
І таку чомусь — застав!
вишню — зблисками:
Ти сама не без підстав
Урочистая.
2.02.2011,
ранок
* невикористання можливостей (неол.)
Свидетельство о публикации №117072605026