Пол т в Любо вищ

         Політ в Любо;вищі


Ви сидите у малахі;товій оа;зі…
І долинають зблиски світла звідусіль.
Це мови сіль. І нею ви обняті всі.
І ви щасливі світлом в кожнім разі.


Але сидіть! не висувайтеся на самохі;ть,
Не відаєте ви, які є навкруги уло;ви…
Благословляйте блискаючу золотую кліть –
Літературну, та прозову мову.


Я Синові на віру здав: Він Дух свій дав.
О капітель! Капітуля;ції! О кап… й всього  багато!
І владу наді мною втратила вода,
і ви;кид у повітря, волі  блиск!!
І біг затемнень між рога;тих…


Оурарадосамозахистпи;с!
           і інші звуки, й писк,
І раді ті ще, що жили до; мене!
Попавсь, артист! – тепер більш не артист,
Зволь управлятися в святім й скаженім…
Але ж політ!!
               і дрижать всі, що дожили; до мене…


Але ж і – пунш! тіпу;н тобі – і пунш!!..
Дітки, сидіть, малі, в державніїй
опра;ві –
теж добра кліть! як для народних душ…
Якби не піст – і Духа й Діви хист –
то б сам не справивсь.


Дітки! не їжте много з сеї пунш-заграви…
Це плаватимуть за спецсо;ком за екватор –
дорозбавля;ть, дорозбавлять – й дорозбавлять в дозвіллях…
Бог – вільна музика… але чиї встануть похмілля?

Орли! та в клітці – і чи ви;тримає пір’я?
Син – Бог Любо;вищи! і віри! – не зневір’я…

17.12.2006