Живий на Перех д

        Живий на Перехід

                Останнім з художніх
                присвячується – як молитва

Відходить в Перехід
останній динозавр...
що не усіх перекусив,
                і не усе перекусив,
й тому не все сказав…

Іде, йде у Пасхальнії часи,
у Світлії майбутні дні:
і крокодили – всі в сльозах!
усі – рядком, у змішаному
почутті;:
          а всі за ними ще…
                скрегочуть на азах:
і хоч би те;пло хто,
про крокодилів, до кінця, сказав?..
Так, бач, відходить мовчки –
               й динозавр…

Й галки намащені –
           і все! –
і всі як завтра, нині й тут:
й ченців більш чорні «головешки,»
що без Ісус-молитви путі ве;ршать…
начальство, завжди сіре, чомусь, ве;штає:
мов докір був:
          глаголи  внутрішньо казав…


Тому й заволочило  усередину до Бога!
назовні – тобі похоронний інститут…
            на зарплатні проте – і
від контрасту із теплом – сльоза…
         що все?
нема із Богом внутрішнім, живого…


…Оце, як виповзу в раї; –
з ороговілого усього,
поклич мені талантів-солов’їв ,
так сяятимуть серце й очі
                незвідані відкритії Твої…

26.08.2006