Я вiдчуваю
Вона легка і невагома.
До серця постачає кров,
Поемой осідлавши слово.
Струмує ніжно між рядків,
Цілунком губи, руки, плечі,
А очі… Щоб зтерпіти злив
Пихатих чварів у цей вечір.
Вона живе собі, цвіте
В серцях, витягуючи пісню!
Й на світі ніць таких чудес,
Що душі огортають ніжно!
25.07.17.
Свидетельство о публикации №117072505377