життя моє.як жінка сивоволоса...
у зморшках путь...на скронях його іній...
мій шлях встеляють сотні чужих просік...
ламаю руки об гілля чужих терній..
моє життя..не сказанеє слово..
лиш вітер туги осушив сльозу...
що могло бути..те не буде знову..
і жити я давно вже не спішу...
ні не жалію за своїм минулим..
але й в майбутнє я не бачу путь..
живу сьогодні...з болем не забулим..
такий мій шлях...його не оминуть...
життя
© Copyright: Кравченко Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117072504740
Свидетельство о публикации №117072504740
Рецензии