перейти могла наче м сток...

«Не заради шлюбу прийшла сюди і не заради царювання з тобою, але нехай через хрещення наречуся безсмертному Жениху Христу Богу...» (з акафіста)

                Рівноапостольній великій княгині Ользі і
                письменнику Валерію Шевчуку, християнину-древлянину,
                в божественнім чутті радості
             присвячується


І перейти могла
наче — місток:
строга, сувора, зрима.
Ворог вечірній втікав —
з кісток! —
в серці —
Христа отримала!!


В лісі — хитрий
мигаючий струм!
Царськи-нецарський — вечірній...
вмру — не вмру
сльозу утру
спрага Христа —
дочірня!


Та нема й слова «вор»!
зримо — незримо
зрима — незрима
сядеш на люблений
та незримий завор*?
Що оце — скипетр
чи рима?!



Пані є гарна?
Пан є кругляк?
Звідки є двері?
й звідки хто в двері?
так от ногами...
нас із ногами
мучать небо й земля —
крізь двері трасуючих піонерів!!

Говоримо все ж з корабля?

24.07.2015
свято рівноапостольної великої княгині Ольги

* Завор (ц.-сл.) — тин.