Любонько-голубонько, прилітай до Києва,
Тут останній вітряний — сонцестій!
Чую
Вітер західний — збурений дощем.
Ти слабкосте доленько серце з мене вийняла…
За Тобою мій
щем
Львів нас красно видряпав —
Мов у кігтях левових
Хто в обіймах вихорів до серця спішив
Стали перед небом
золотом душі…
Любонько-голубонько, долети до Києва!
Хай мене за краще роздягне Краса
Серце золотеє в голубіні вимию:
Скинеш тіло —
знатимеш, хто Тебе спасав
Любонько-голубонько… прилітай до Києва
Все мине —
молитва не мине
На кого покинув я красуню за горами?
Там нема мене
21.10.1990
Молитва
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117072404886
Свидетельство о публикации №117072404886
Рецензии