Душа моя, на цій планеті грішній
твій дух над плоттю перемоги не здобув,
вже котрий рік клопочешся невтішно,
щоб вигляд зовні бездоганним був.
Твій строк оренди тіла, мов приманка,
вже вичерпався майже, та однак
чи не занадто платиш, квартирантка?
Як не працюй - занепадає особняк.
Дістанеться у спадок тіло тлінню.
Та плоть - слуга. Хіба тобі йому служить?
Нехай виконує усі твої веління,
і смерть тоді відступить не на мить.
Відкинь безпечність і трудись стоїчно
ти над собою і знайдеш божественну одвічність.
- Вільям Шекспір
Сонет 146
© Copyright: Петр Скорук, 2017
Свидетельство о публикации №117072401769
Свидетельство о публикации №117072401769
Рецензии